Що таке дитячий церебральний параліч (ДЦП)
В Україні ДЦП діагностовано більш ніж у 30 000 дітей. Синдроми патології проявляються ще до 2-х років. Остаточний діагноз базується на клінічних даних. Патологія проявляється по-різному: деякі дітки можуть ходити без чужої допомоги, іншим необхідна підтримка, третім потрібна спеціалізована допомога і постійна опіка.
Що таке ДЦП?
Причини ДЦП
- генетичні мутації;
- інфекційні хвороби матері;
- гіпоксія (дефіцит кисню) плода;
- вроджені вади розвитку.
- різна група крові або резус фактор у матері та дитини;
- багатоплідна вагітність;
- серйозні хронічні хвороби матері та професійні захворювання, пов’язані з роботою;
- шкідливі звички, такі як куріння, алкоголізм і наркоманія;
- фактори навколишнього середовища: умови життя матері, екологія.
- складні або передчасні пологи;
- надлишкова або недостатня маса тіла новонародженого;
- тазове передлежання плода;
- родові травми.
- жовтяниця тяжкого ступеня;
- гостре порушення мозкового кровообігу;
- травми головного мозку;
- інфекційні захворювання головного мозку;
- патології крові.
Як проявляється ДЦП?
- деформацію шлуночкової системи мозку;
- зміщення мозкових структур;
- патологію судинної мережі;
- мікроцефалію;
- недорозвинення півкуль і мозочка.
- порушення рухових функцій: здатність тримати голівку, сидіти, стояти, повзати і ходити;
- повільний і нерівномірний характер психологічного розвитку;
- розлад уваги та пам’яті;
- пасивність, нерішучість, лякливість, боязнь темряви, гучних голосів, залежність від настрою оточуючих;
- розлад сну.
- геміплегічна. Рухові односторонні порушення – найчастіший вид ДЦП. Найчастіше виникає через пошкодження мозку. Уже на першому місяці життя можна помітити, що ручка і ніжка з одного боку рухаються менше. Такі діти пізніше сідають, насилу стоять і ходять;
- диплегічна. Часткова або повна відсутність рухових функцій. Дитина відстає у фізичному розвитку, пізніше починає стояти і ходити. Важливо зазначити, що найчастіше патологія зачіпає тільки фізіологію, інтелект дитини розвивається так само, як у звичайних дітей;
- гіперкінетична. Проявляється насильницькими рухами, порушенням м’язового тонусу, психіки, мовлення і слуху;
- подвійна геміплегічна. Розлади зачіпають ноги і руки;
- атонічно-астатична. Проявляється порушенням координації рухів і рівноваги. У ранньому віці спостерігається м’язова гіпотонія та затримка психомоторного розвитку. Після хвороба порушує рівновагу, координацію рухів, часто діагностують ЗПР.
Як допомогти дитині з ДЦП (лікування/реабілітація/корекція)
Щоб дитина змогла повноцінно навчатися і була соціально адаптованою, потрібно компенсувати ступінь порушення психічної діяльності.
Рекомендовано починати лікування в ранньому віці, навіть якщо це запобіжні заходи, і продовжувати, якщо патологія буде діагностована. Важливо не переривати лікування навіть якщо не спостерігається особливий ефект.
- фізіотерапія і реабілітаційна терапія, мета яких розтягувати і зміцнювати м’язи, закріплювати корисні рухові навички;
- кінезіотерапія;
- ерготерапія;
- корсети або ортези, щоб обмежити активні рухи;
- медикаменти або хірургічне втручання;
- допоміжні пристрої.