Що таке розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) у дитини

Раніше РДУГ вважали розладом поведінки, з огляду на те, що діти часто можуть бути нетерплячими, імпульсивними, такими, що відволікають і неуважними.

Однак СДУГ – це не просто неправильна поведінка, а порушення з обґрунтованим неврологічним підґрунтям. Своєчасно виявивши СДУГ і підібравши корекційні заняття можна ефективно усунути проблему.

Що таке РДУГ

РДУГ – це розлад дефіциту уваги та гіперактивності. Патологія проявляється в дитячому віці, найчастіше до школи. Синдром ускладнює навчання і соціальний розвиток, засвоєння інформації та навичок.

Розрізняють:

переважно неуважний;
переважно гіперактивний або імпульсний;
комбінований вид порушення.

У дівчаток частіше діагностують СДУ – синдром дефіциту уваги, тоді як у хлопчиків частіше виявляють класичний СДУГ.

Ознаки РДУГ

Важливо бути уважним до дитини і не списувати поодинокі прояви на РДУГ.

Симптоми повинні:

проявлятися понад півроку;
бути яскраво вираженими, з огляду на те, яким має бути рівень розвитку дитини відповідно до віку;
проявлятися і в домашній обстановці, і на публіці (дитячому садку, школі);
заважати активному і повноцінному життю дитини.

Ознаки, які мають насторожити батьків:

неуважність, проблеми з концентрацією. Дітям складно сприймати інформацію на слух, вони легко відволікаються, не організовані та розсіяні. Часто втрачають речі, забувають виконати завдання або доручення;
імпульсивність. Дитина надто нетерпляча, перебиває однолітків і педагогів, складно переносить розчарування, хоче одразу отримати бажане і не слухає дорослих, якщо її просять почекати;
гіперактивність. У дитині просто вирує енергія навіть у моменти, коли потрібна спокійна поведінка: під час виконання домашнього завдання, за прийомом їжі. Такі діти часто хитають ногами, смикають щось у руках, розгойдуються на стільцях.

Крім того, у дітей зі РДУГ часто зустрічаються порушення сну, вони неспокійні, депресивні, з частими змінами настрою.

Можуть спостерігатися:

незграбність;
перцептивно-рухові порушення і проблеми з координацією.

Причини РДУГ

На РДУГ впливають генетичні чинники. Якщо в сім’ї у близьких родичів була подібна патологія, то в 30% випадків це проявиться у дитини. Найчастіше порушення виникає через несприятливі фактори під час вагітності:

внутрішньоутробної гіпоксії;
стресів;
недоношеності;
передчасних, затяжних або швидкоплинних пологів.

Також РДУГ може розвинутися через помилки у вихованні дитини:

якщо дорослі надмірно суворі та різкі з дитиною;
до дитини висувають непослідовні вимоги, через що та плутається і не може звикнути;
батьки не знають, як керувати агресією і тому не можуть навчити цього дітей;
у разі нестачі емоційного тепла.

Діагностика РДУГ

Здоровим дітям притаманні активність і безпосередність, вони рухливі та цікаві, тому не варто розцінювати як РДУГ поодинокі випадки, коли дитина неуважна або вередує.

Поставити діагноз і визначити причину можуть тільки фахівці: дитячий психіатр і психотерапевт. Лікарі призначать необхідні діагностичні заходи, серед яких нейропсихологічне і патопсихологічне обстеження, ЕЕГ, аналіз крові.

Діагностика допоможе фахівцеві прописати план сімейно-батьківських консультацій. Стосунки з батьками – найважливіші та визначальні для малюків. Завдяки їм дитина формує розуміння власного “Я”, створюється запас любові та підтримки, який даватиме сили та енергію для розв’язання проблем уже в дорослому житті.

Корекція РДУГ

Корекція стосується двох напрямків:

поведінкової терапії;
медикаментозної терапії.

Поведінкова складається з нейропсихологічних занять, що формують у ЦНС зв’язки, яких бракує, а також заповнюють нестачу ситуацій соціальної взаємодії.

Поведінкова складається з нейропсихологічних занять, які формують у ЦНС зв’язки, яких бракує, а також заповнюють нестачу ситуацій соціальної взаємодії.

Для дошкільнят краще робити наголос на поведінковий тип корекції або комбінований. Для школярів ефективнішою буде медикаментозна терапія, але призначена не самостійно, а вашим лікарем.

Лікарські засоби не можуть змінювати базові нейрофізіологічні відмінності, але полегшують симптоми, дозволяючи пацієнтам вести нормальне життя. Препарати впливають на поведінку, стимулюють навчальну активність, мотивують і підвищують самооцінку.

Лікування СДУГ у дорослих реалізують подібним чином, але вибір препарату і дозування визначається на індивідуальній основі, залежно від наявності інших захворювань.

РДУГ у дорослому житті

Хоч РДУГ вважають порушенням дитячого віку, нейрофізіологічні відмінності зберігаються і в дорослому житті. Дорослим із цим розладом властиві:

складнощі з концентрацією уваги та виконанням поставлених завдань;
нетерплячість;
перепади настрою;
проблеми у стосунках.

Дитяча гіперактивність у дорослих змінюється постійним занепокоєнням і метушливістю. Їм складно здобути освіту і знайти роботу. Підвищені показники наркоманії та злочинності.
У дорослих складніше діагностувати розлад. Для точного діагнозу знадобиться вивчення шкільних записів і розповіді членів сім’ї про поведінку в дитинстві.

Для терапії застосовують стимулювальні препарати в комплексі з консультаціями фахівців, які допоможуть поліпшити навички психофізіологічної адаптації.

У слов’янських країнах раніше не було прийнято звертати пильну увагу на гіперактивність дитини та проблеми з концентрацією. Часто використовувалося слово “переросте”. Дійсно, в деяких випадках симптоми РДУГ минають у підлітковому віці та більше не проявляються, але частіше дитячий розлад перетікає в підліткове життя, а потім проявляється і в дорослому віці.

Неможливо вгадати, чи пройде порушення саме, тому краще прийти на консультацію і допомогти дитині ще в дитинстві.

Фахівці знають, як спілкуватися з дитиною, створюють особливу сприятливу атмосферу спілкування, завдяки чому дитина розкриває себе.
Сімейний психолог аналізує стосунки між батьками та дитиною і допомагає знайти неконфліктні рішення, що складно зробити самостійно всередині сім’ї.