Що таке ЗПМР у дитини

Статистика свідчить, що в сучасних дітей дедалі частіше спостерігається діагноз затримка психомовленнєвого розвитку. ЗПМР – не самостійна хвороба, а один із проявів порушення роботи центральної нервової системи. Така затримка порушує темпи психічного розвитку дитини, викликає проблеми з пам’яттю, увагою, мовленням, мисленням та емоційно-вольовою сферою.

Через це дитина відстає в розвитку порівняно з однолітками. Важливо вчасно помітити симптоми, адже що раніше діагностувати ЗПМР у дітей і почати корекцію, то ефективнішим буде результат терапії.

Що таке ЗПМР

ЗПМРР – це порушення, що позначається на інтелектуальному та емоційному розвитку дитини. Це досить легкий розлад, тому успішно піддається корекції при ранньому діагностуванні. Діагноз ЗПМР найчастіше ставлять у віці до 7-ми років, тому починати корекційну роботу потрібно якомога раніше. Ігнорування ЗПМР може обернутися серйозною проблемою і стати перепоною для повноцінного відвідування дитячого садка і навчання у звичайній школі.

Симптоми ЗПМР

Симптоми можна помітити вже в 4-х місячному віці. ЗПМР у дитини проявляється підвищеною слинотечею, постійно відкритим ротом. Починаючи з 1,5-2-х річного віку діти із ЗПМРР можуть бути або млявими та беземоційними, або навпаки гіперактивними та навіть агресивними. При цьому фізично вони розвинені слабо.

Ключові ознаки ЗПМР, які повинні насторожити батьків:

4-х місячний малюк байдужий до слів і жестів, не посміхається, коли його колишуть;
у 8-9 місяців немає звичайного дитячого лепету;
однорічна дитина продовжує мовчати, а в півтора року не може вимовити прості слова “мама” “тато”, не розуміє, про що їй говорять;
у 2 роки у неї вкрай мізерний словниковий запас, дитина використовує всього кілька слів;
у 2,5 року в її словниковому запасі не більше 20-ти слів, дитина не знає, як називати предмети, свої частини тіла, мова мізерна і складається з найбільш використовуваних слів у побуті, дитина не може формулювати і говорити прості фрази;
у 3 роки дитині складно або неможливо повторити за дорослим, що той сказав, вона не може складати легкі речення. Говорить занадто повільно або вкрай швидко, “ковтаючи” закінчення слів, ніби нервуючи.

Якщо ви помітили подібні проблеми з мовленням у дитини, то терміново звертайтеся до фахівця-невролога, щоб він поставив точний діагноз і запропонував корекційний маршрут.

Причини ЗПМР

ЗПМР викликають різні причини, найчастіше патологія розвивається внаслідок:

внутрішньоутробної гіпоксії плода (кисневого голодування);

хвороб матері під час виношування (інфекції, інтоксикації, травми);

спадкових причин;

важких пологів (у разі стрімких пологів; у разі обвиття пуповиною) і родових травм ЦНС або шийного відділу хребта;

важких травм та інфекційних хвороб, які малюк переніс у дитинстві або ранньому віці;

важких психоемоційних травм;

несприятливій обстановці в сім’ї або неправильному вихованні. ЗПМР може виникнути через побої в сім’ї, часті сварки, байдужість з боку батьків або навпаки надмірну опіку.

Найчастіше ЗПМРР – це супутній діагноз за складніших патологій центральної нервової системи.

Лікування та корекція ЗПМР. Прогноз

Мовні м’язи дитини починають тренуватися з першого годування. Що активніше дитина поглинає молоко, то простіше їй буде вчитися говорити і правильно вимовляти звуки.

Гойдання на руках, милі розмови з малюком чи малятком, спів колискових або веселих дитячих пісень – усе це позитивно позначається на розвитку дитини, формує базу, за допомогою якої мовлення дитини буде правильно розвиватися. Це необхідно і для здорових дітей, і тим паче для діток із можливими аномаліями мовлення.

Батькам потрібно розмовляти з дитиною, показувати яскраві іграшки та називати їх, показувати природу або домашніх улюбленців. Усе це допомагає дитині пізнавати світ і разом із цим сприяє розвитку мовлення.
Дитина може не реагувати спочатку на слова або дії, але розвивальні техніки не дають миттєвого результату. А ось регулярне повторення дає ефективний результат.
З одного року до 3-х років дитина вчиться розуміти мову і закріплює цю навичку.

У 5 років у дітей уже сформований мовленнєвий апарат (губи, язик і піднебіння пристосовані до складно вимовних звуків). Тому рекомендовано починати корекцію раніше 5-ти років.

Корекція ЗПМР проводиться різними методами:

лікарською терапією;
логопедичними заняттями і масажем;
спеціалізованою мовленнєвою гімнастикою;
заняттями з нейропсихолом.

Затримка психомовленнєвого розвитку найефективніше коригується за комплексної роботи. Якщо ЗПМР спричинили не проблеми під час пологів або хвороби, а неблагополучне середовище, в якому росте дитина, – насамперед усувають причину. Яку б роботу не провели фахівці, але триваючі побої, постійні крики та сварки або надмірна опіка нівелюватимуть усі зусилля.

Батьки часто думають, що проблеми з мовленням виправляє тільки логопед, але заняття з логопедом – це тільки частина корекційної терапії. Найчастіше порушення мовлення спричиняють різні неврологічні захворювання, тому за підозри на ЗПМР насамперед звертайтеся до лікаря-невролога.

Лікувати повинен невролог і за необхідності група інших вузькоспеціалізованих лікарів залежно від індивідуального випадку дитини. А з наслідками проявів ЗПМР має працювати група корекційних фахівців: логопеди, дефектологи, нейропсихологи. Погане мовлення – це результат неврологічних хвороб, а вони лікуються і виправляються тільки завдяки комплексній допомозі. При грамотному своєчасному лікуванні у дитини не залишається наслідків, які заважатимуть у подальшому житті.

Якщо в дитини ЗПМР батькам не потрібно впадати у відчай. Вихід із цього стану існує. Головне вчасно звернути увагу і почати негайно діяти. Лише один логопед або якась диво-таблетка не вирішить проблему ЗПМР. Ваше завдання, як батьків, – це інтенсивна взаємодія з фахівцями, які вміють працювати із ЗПМР і можуть дати рекомендації щодо корекції в домашніх умовах. Тривале ігнорування проблеми або відтягування її вирішення може призвести до інвалідності.

Говорити таке батькам вкрай важко, тому, будь ласка, звертайте увагу на розвиток своєї дитини і не списуйте всі перераховані вище ознаки на характер. Якщо ви відчуваєте, що з розвитком вашої дитини щось не так, не переконуйте себе у протилежному, краще знайдіть кваліфіковану допомогу та отримайте консультацію, щоб розібратися у розвитку вашої крихітки.