Що таке дисграфія?

Дисграфія – це часткове порушення при письмі. Дитина робить одні й ті самі помилки через недостатньо сформовану вищу психічну діяльність.

img
Кожні батьки хочуть, щоб дитина вчилася добре, але іноді погана успішність не означає погану старанність. Часто повноцінно оволодіти грамотою та граматикою мови заважає дисграфія.
Дисграфія дещо схожа з дислексією. Різниця в тому, що за дислексії дитині складно читати без помилок (неправильно вимовляються слова, дитина міняє місцями звуки, переставляє склади або порушує поділ слів у реченнях). За дисграфії аналогічні помилки проявляються в письмі.

Як проявляється дисграфія

За дисграфії порушення проявляються в такому:
  • помилками, пов’язаними з дефектами у формуванні психічних функцій: здатністю розрізняти звуки під час вимови та на слух, аналізувати речення за словами, розуміти лексику та граматичний лад мови;
  • помилками схожими з фізіологічними, які частіше повторюються і довго зберігаються;
  • помилками через педагогічну занедбаність, коли порушується увага та самоконтроль;
  • помилками правопису різними при різних фонетичних позиціях. За сильної, дитина може писати “мовоко” замість “молоко”, за слабкої припускатися стандартних орфографічних помилок: “акно” замість “вікно”. Дисграфічні помилки проявляються у школярів, для дошкільнят характерні тільки фізіологічні.

Класифікація та види дисграфії

З огляду на порушення та несформованість різних процесів письма дисграфію поділяють на 5 видів:
Артикуляторно-акустична дисграфія за якої дитина пише слово так, як вимовляє його. Це відбувається через проблеми з вимовою та порушення фонетико-фонематичного слуху (дислалії, ринолалії. дизартрії). Приклад помилки під час написання: “класивый” замість “красивий”.
Акустична, за якої дитина на письмі плутає шиплячі/свистячі, тверді/м’які, дзвінкі/глухі літери. Це відбувається через порушення розпізнавання схожих за звучанням звуків, тобто через порушення фонемного розпізнавання. Для цієї форми характерні помилки “куп” замість “куб”, “горот” замість “город” тощо.
Дисграфія через порушення мовного синтезу й аналізу, за якої дитина спотворює структуру тексту. Пропускають літери, склади, літери міняються місцями, пишуться разом або окремо з помилками. Це відбувається через невміння розділяти, розрізняти слова та склади. Приклади помилок: “карски” замість “фарби”, “пересном” замість “перед сном” тощо.
Аграматична, проявляється в недорікуватості письма. Дитина неправильно вживає відмінкові закінчення, неправильно ставить родові закінчення або числа, помиляється в послідовності слів. Наприклад: “мій собака” замість “мій собака”, “він біжить” замість “він біжить”.
Оптична, найпоширеніша форма порушення, за якої дитині складно розрізняти візуально схожі літери. Це відбувається через недостатньо сформовані навички зорового впізнавання символів, слабо розвинену зорову пам’ять. Дитина плутає схожі літери ж-х, б-д, л-м, п-т, т-ш, і-ш. Може дзеркально писати літери я, і, е. До оптичної дизартрії також належить дзеркальне письмо або так званий почерк Леонардо. Таке найчастіше трапляється в амбідекстрів, дітей, які можуть однаково вправно писати обома руками.

Причини дисграфії

Дисграфія починає проявлятися, коли дитина починає писати, тому діагностувати порушення можна у віці 8-9 років. Коли діти вже достатньо опановують письмо, щоб можна було помітити однотипні повторювані помилки.
Процес письма зачіпає різні вищі нервові функції, тому причини дисграфії можуть бути різними:
  • органічними порушеннями. До них належать порушення в розвитку в пренатальний і постнатальний періоди, пологові травми, асфіксії, менінгіти й часті хвороби дитини, що виснажують нервову систему, перевчена ліворукість і пізнє дозрівання мозкових систем;
  • психолого-соціальними. Серед цих причин розрізняють ЗПР, двомовність, нечітке мовлення близьких людей, надто раннє долучення до письма, коли дитина ще не готова, а також занедбаність помилок у мовленні в дитини, коли дорослі не виправляють явні дефекти вимови.

Корекція дисграфії

Основа корекційної програми – правильно визначити вид порушення. Тому важливо звертатися до фахівця, який зможе підібрати і скласти грамотну корекційну програму терапії. У разі дисграфії важливий комплексний підхід, тому крім занять із фахівцем важливо займатися домашніми вправами.
Особлива увага потрібна діткам, які пізно заговорили, розмовляють із дефектами або плутають лад фрази. Важливо забезпечити таким дітям заняття, що допомагають розвивати мовлення та фонетико-фонематичний слух. За органічних порушень важлива спеціалізована медикаментозна допомога.
Гарний вплив справляє нейропсихологічна корекція, за якої:
  • розвивають почуття ритму, що допомагає ділити мовлення на слова і склади;
  • розвиває просторову орієнтацію і сприйняття. Дитина вчиться розрізняти схожі елементи букв і точно співвідносити їх;
  • покращує зорово-моторну координацію.
Для дітей-білінгвів знадобиться допомога, коли вони починають навчатися певною мовою або змінюють мовне середовище.

Рекомендації батькам

Як запобігти дисграфії? Що робити в домашніх умовах, щоб допомогти в разі дисграфії:
  • розвивати фонематичний слух. Дитина має навчитися розпізнавати шукані літери в словах;
  • розвивати просторове сприйняття. Для цього можна ліпити літери з пластиліну, паличок, аплікацій, даючи змогу дитині запам’ятовувати на тактильному і зоровому сприйнятті;
  • розвивати загальний словниковий запас дитини, заохочувати читання, вигадувати історії за картинками, розвивати почуття ритму.
Фахівець запропонує безліч цікавих вправ, які допоможуть скоригувати порушення.
Якщо поставлено діагноз дисграфія – не варто лякатися, це порушення можна повністю скорегувати. Як ми вже говорили, процес не буде швидким, тому важливим є терпіння батьків і хороший фахівець.
Що раніше розпочинати корекційні заняття, то легшою та ефективнішою буде терапія, тому за найменшої підозри краще звертатися до фахівців.
Логоінтенсив